Людина — істота соціальна »

«Людина — істота соціальна»

«В людині все повинно бути прекрасно …»

А.П. Чехов

Модне буржуйське слово «піар» вже досить щільно увійшло в наше життя. Якщо якийсь час назад основним місцем піару ставали друковані ЗМІ, радіо і телебачення, то із збільшенням числа інтернет-користувачів модне явище поступово перебралося в мережу. І тут піар зміг не тільки застосувати свої офлайнові знання, але й придумати багато нового, чисто інтернетівського.

З приводу того, яким піар повинен бути в мережі і як правильно потрібно піаритися, написана не одна стаття, безліч новин і досліджень (наше видання не виняток). Але давайте подивимося на це явище під іншим кутом зору. Налаштували фокус? Що вимальовується? Правильно, ЛЮДИНА. З усіма його руками, ногами, вухами, занудством і відкритістю, марнославством і т.д.

Анатомія

Інструменти піару ми розглядали тільки в рамках інтернету, але для будь-якого виду компаній, представлених на онлайнових просторах. Так, більшість компаній починаються в офлайні. Навіть пошукові системи, як це не дивно, народжуються саме в офлайнових муках розробників. Але піар мережевий дуже відрізняється від свого брата, що живе в реальному просторі. Спільне в них тільки одне — ім'я батька-компанії.

Зовнішність не головне? Помиляєтеся. Для інтернет-піару особа сайт компанії відіграє чи не першорядну роль.
В онлайні у власника компанії є всі можливості вибрати найбільш привабливе для користувача «обличчя», а коли юзер зустрічає мережевого Квазімодо, можете бути упевнені, що знайомство з вашою компанією довгим не буде. Недарма пошуковики так часто змінюють свої «морди», а веб-студії і їх дизайнери користуються великим попитом.
В першу чергу сайт формує уявлення про компанію як такої, з нього починається знайомство користувача з компанією. Якщо користуватися ресурсом незручно, сайт зроблений нудно і сіро, користувач навряд чи навіть затримається на такий сторіночці. Корпоративний сайт — це іміджевий інструмент, обличчя компанії в мережі. А на обличчі зазвичай написаний характер людини, її ставлення до оточуючих.

Сайт — це ще і спосіб заявити про себе. Сказати: «Я — серйозна компанія». Або навпаки. Серйозний банк і сайт-обличчя своє робить серйозним. Нічого розважально, все сухо і по справі. Так, щоб користувачі разу зрозуміли, що ця компанія не обдурить, не помилиться і вміє поводитися з грошима. У той же час, сайт, наприклад, «Евросети» заявляє про себе як про яскраву вітрині з «такими клейовими Мобіл».

Але чомусь навіть дуже популярні і розкручені в офлайні компанії не завжди дбають про своє мережевому «обличчі». В результаті — у Артемія Лебедєва в його «Бізнес-Лінч» є над чим посміятися, а у користувачів залишається неприємне враження. Навіть оформлена студією Лебедєва головна сторінка Яндекса здається їм нудним.

Наступною анатомічною особливістю піару є його мову. Здатність говорити допомагає компаніям не менше, ніж людям. Комунікувати компанія може за допомогою свого блогу, розміщеного на вже згаданому вище сайті. Блог — це не тільки мова компанії, як орган, але і ту мову, якою говорить компанія з клієнтом. Розміщуючи на блозі «розумну», але марну інформацію, формує до себе одне відношення (швидше за все, негативний). Наприклад, прочитавши назву такого посту: «Конструктор для створення контент-залежних додатків в стилі Веб 2.0», користувач з кислим обличчям і незадоволеним бурмотінням «многа букафф», не стане вчитуватися в суть, а просто закриє цей блог. Розмовляє блог по-людськи, тобто на простому розмовному мовою — приваблює відвідувачів.

На блозі компанія може не тільки сформувати позитивне (або негативне) ставлення до себе, але й завуальовано пропіарити якісь нововведення або події. Повідомлення від простого працівника великої корпорації з виробництва вантуса Васі Пупкіна про те, як у його домашньому побуті допомагає продукція його заводу, швидше зацікавить читача, ніж розлогі розповіді невідомого автора про те, як компанія в цьому році підняла виробництво і випустила на 10 000 суперфункціональних вантуса більше.

На блозі компанія може «почути», чого хочуть від неї користувачі. Адже пости в блозі можна коментувати. Хоча навіть Яндекс тільки недавно — в липні 2007 року — ввів можливість залишати коментарі на своєму блозі. Тому якщо ви дійсно хочете почути своїх клієнтів, все-таки краще для цього використовувати вуха, тобто форум. Своїми побажаннями і невдоволенням або вдячними відгуками форумчани можуть направити компанію на дії за власним поліпшенню. Але поки корпоративні форуми не придбали в рунеті популярність, часто їх місце займає блог.

Взагалі, в рунеті піар з повноцінними органами рідко побачиш. Або «особа» змальований з Квазімодо, або ні «мови», або «вух». А найчастіше і те, і інше і третє разом узяте. Немає поки що чіткого уявлення у піарників, що наявність корпоративного сайту, блогу, форуму, позитивно впливає на сприйняття користувачем самої компанії. Навіть великі оператори стільникового зв'язку, які продають, в першу чергу, послуги, не вважають за потрібне обзавестися блогом. А форум є тільки у «Мегафона». «МТС» і «Білайн» просто пропонують відправити їм лист з побажаннями.

Якщо вже порівнювати піар з людиною, то варто згадати про ще одну фізіологічно зумовленої здібності … до розмноженню. Не в тому сенсі, що піару мало не буває (це і так зрозуміло), а в прямому: створення якомога більшої кількості корпоративних сайтів в регіонах. Але тут у піару не все як у людей. Систему розмноження нашого антропоморфірованного піару скоріше можна порівняти з методом брунькування гідр — робиться безліч схожих один на інший сайтів, що розрізняються тільки контактною інформацією. Порівняти хоча б сайти того ж «Білайну» Санкт-Петербурга і Владикавказа.

За допомогою регіонального сайту компанія вкорочує шлях клієнта до регіонального офісу, спрощуючи пошук потрібних координат — тим самим формуючи у користувача відчуття, що про нього хтось дбає. Так виглядає можливість вибору свого регіону, наприклад, у Мегафона.

Мало того, на регіональних сайтах публікується потрібна саме даному користувачеві інформація. Адже жителю Владивостока все одно, скільки і де нових офісів того ж «Мегафона» відкрилося в Москві. А інформація про своєму рідному місті буде цілком актуальна.

Людина — істота соціальна

Не варто забувати, що людина — істота не тільки біологічне, а й соціальне. І піар, як діяльність, спрямована на поліпшення відносин між організацією і громадськістю, теж поняття соціальне. Тому, як би не хотілося продовжити наші анатомічні екзерсиси, стоїть велике місце приділити психології нашого препаріруемого піару.
Всі перераховані методи служать не тільки окремими «органами» піару, але й дають можливість функціонувати іншим компонентам.

Одним із загальноприйнятих методів піару вважається написання статей, що викликають відгук. Це якість людини-провокатора. Краще Жириновського прикладу не придумати. Що б він не говорив, погоджуємося ми з ним чи ні, але його голос буде почутий, тому що тут важливо не що, а ЯК він говорить. Є ще один спосіб поспілкуватися з громадськістю — через пресу. Це таке «ліниве» спілкування. Компанія розсилає прес-реліз, звичайно хвалебного змісту, що розповідає про те, що нового було зроблено і яка компанія розумничка. Про людей у ​​таких випадках кажуть: «від скромності не помре». Воно і вірно, сам себе не похвалиш …

За умови, що компанія не хоче, не вміє або просто не знає про даному методі піару, є кілька інших, споріднених йому. В першу чергу, це спілкування на форумах і різних чата�. Якщо у випадку написання статей — це можливість заявити про себе з трибуни стазу перед великою кількістю аудиторії, то спілкування на форумах і чатах — це якась підпільна діяльність. Спуститися до народу і поговорити з ним на його ж мові.
Людині це якість взагалі допомагає йти по життю — комунікабельність і вміння знаходити правильний підхід до інших. Слухати зануду, який говорить тільки про себе коханого, нікому не цікаво. Тому якщо компанія, що продає вантуса, наприклад, жадає заявити про себе на форумі гламурного журналу, потрібно недюжее вміння перевертати тему в потрібне русло.

При відсутності людини, що займається піаром компанії на форумах і чатах або при його невмінні піарити, можна просто завести співтовариство / групу в якій-небудь соціальній мережі. Благо, зараз вони набирають велику популярність. Створення подібної групи або співтовариства, може замінити блог, форум або навіть сам сайт. Наприклад, компанія, що займається мобільними технологіями, створивши групу імені себе на сайті соціалки "Вконтакте", без зайвої води просто розповідає про себе і своїх тарифах:

Зустрічають по одягу … І забувати про це не варто: компанія, крім розповідей про себе, може за допомогою мережі та показати себе у всій красі. Тут їй допомагає медійна реклама. Размешения банерів вже давно є тільки способом формування позитивного ставлення громадськості до товару. Навіть мінімальна кількість показів банерної реклами може сформувати позитивну оцінку користувача. І цей позитивний ефект в подальшому вплине на оцінку компанії в загальному.

Взагалі, піар повинен бути помітним. І тут теж виявляються його людські якості. Зіркам шоу-бізнесу просто необхідно світитися на людях, епатувати публіку. З піаром майже також. Епатаж сприймається громадськістю на «ура». Але тут теж можна переборщити. Зазвичай найгучніший відгук у публіки викликає нецензурщина. Новина про появу матюка дзеркала сайту компанії «Евросеть» не так давно швидко обійшла весь рунет. Але оскільки мату на клоні під назвою «ЕвроТсеть» було занадто багато, буквально вже через кілька днів сайт припинив своє існування.

«Евросеть», мабуть, зараз можна назвати однією з найбільш епатажних компаній. По мережі, крім інформації про сайт, гуляють відео-ролики компанії, з причини великої кількості нецензурної мови не транслюються по телебаченню. Користувачі самі кидають своїм друзям і знайомим посилання на подібні сюжети. Компанія «Ельдорадо» теж запускає в мережі відео-ролики з пристойними дозами мату. На телебаченні при цьому транслюються ті ж ролики, тільки з іншого озвучкою.

Але епатаж часом негативно позначається на ставленні громадськості до компанії. Одна справа засвітитися в мережі з «прикольними» роликами, інша справа зробити так, щоб користувачі прийшли саме в цю компанію. Можна вдатися до більш скромному способу заявити про себе за допомогою відео-можливостей мережі. Наприклад, розмістити фото та відео про себе. Але такий піар нудний і нікому не цікавий.

АвторитетністьУ піарі також важливо проявити свою авторитетність. Позитивний образ піару, як і людини, складається завдяки його оточенню. Як казали древні:«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Звичайно, всі знають Артемія Лебедєва як скандальну особистість (його студія розробила матірний варіант сайту «Евросети»).
Але скандальність власника студії Лебедєва не впливає негативно на його популярність. Адже всім відомо, що саме його студія працює з головними і внутрішніми сторінками Яндекса, сайтами таких компаній як «Евросеть», ВАТ «ТНК-ВР Менеджмент» або «Самсунг електронікс» в Росії. І скрізь на сайтах клієнтів є посилання на студію Лебедєва:

Чим більше компанія «світиться» на інших сайтах в якості спонсора, партнера, клієнта, тим краще її взнає публіка. Такий партнерський піар говорить людям про авторитет компанії у своєму бізнесі.

На даний момент в рунеті піар компаній проводять, як правило, позбавляючи його тих чи інших життєво важливих органів. Незважаючи на популярність соціальних мереж, зустріти співтовариство небудь компанії на них важко. При тому, що рунет сповнений новин про бурхливий розвиток блогосфери, компанії не прагнуть обзавестися корпоративним блогом або форумом. Незважаючи на зростання кількості користувачів, компанії не намагаються робити сайти, зручні для користування. Поки всі ці методи тільки починають набирати обертів.

Похожие посты:

Оставить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.

Апрель 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Фев    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Статистика